По всій Україні розкидані місця масових поховань людей, позбавлених свободи, гідності, майна, замордованих та безвинно страчених: П’ятихатки у Харкові, Рутченкове поле у Донецьку, Дем’янів лаз у Прикарпатті, Суча балка на Луганщині, урочище Триби на Полтавщині, Халявин біля Чернігова. Такі ж братські могили є і у Вінниці, Умані, Житомирі, Бердичеві, Львові, Запоріжжі, Одесі та багатьох інших містах. В більшості їхня вина була лише в тому, що вони були громадянами Радянського Союзу і жили в часи сталінського «Великого терору» 1937–1938 років.
Точну кількість жертв цих репресій в Україні досі не вдалося встановити. Десятки тисяч людей було страчено, сотні тисяч пройшли через тюрми, заслання, табори та примусове психіатричне лікування. Символом тих трагічних подій став Биківнянський ліс поблизу Києва — найбільше в Україні місце масових поховань жертв політичних переслідувань.
За різними оцінками, у цьому лісі знайшли свій останній притулок від 15 до понад 100 тисяч осіб, які були закатовані під час допитів або розстріляні органами НКВД без судових рішень. На сьогодні ідентифіковано імена понад 15 тисяч людей із цього поховання. Серед них — відомі діячі української культури, такі як Михайль Семенко, Майк Йогансен, Михайло Бойчук, а також митрополит Василь Липківський та інші жертви сталінського «Великого терору».
Незаконність цих масових репресій було визнано ще за часів Радянського Союзу після смерті Сталіна. У період «відлиги» проводилася часткова реабілітація репресованих. Проте процеси реабілітації з другої половини 1950-х до початку 1960-х років мали обмежений характер — більшість засуджених за політичними статтями не отримали повного відновлення своїх прав.
Лише після здобуття Україною незалежності розпочалася справжня правова оцінка злочинів комуністичного режиму. У 1991 році Верховна Рада прийняла Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», а у 2015 році було ухвалено закон про засудження тоталітарних режимів — комуністичного та нацистського — і заборону їхньої символіки. Відтоді правова база у питаннях реабілітації значно вдосконалилася.
Додаємо декілька важливих рекомендацій до перегляду.
Відеопроєкт від Українського інституту національної пам’яті, Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
У ньому доступною мовою розповідається про обставини та наслідки «Великого терору» 1937–1938 років. Переглянути всі три відео проєкту можна на ютуб-каналі Музею Майдану.
Відеоролик, створений Творчою майстернею Bober Film Studio за підтримки Українського інституту національної пам'яті та Меморіального заповідника «Биківнянські могили». Переглянути можна тут.
Корисні ресурси:
http://www.territoryterror.org.ua/ – сайт Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору»
www.reabit.org.ua – головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»
http://memorial.kiev.ua – Українське добровільне культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса.
http://ua.bykivnya.org – Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».
Цей пам’ятний день слугує нагадуванням про високу ціну свободи й незалежності, а також про те, наскільки важливо захищати права і гідність кожної людини.
Відділ обслуговування користувачів