Наша команда проєкту “Мандрівний Старобільськ” розпочала серію мандрівних культурно-мистецьких подій. Перша зупинка відбулася у Кропивницькому. Це пересувний культурний шелтер у шістьох форматах взаємодії навколо літератури, музики, арттерапії та інших мистецьких практик за підтримки міжнародного фонду “Відродження”.
Почну з висновку: книгу Світлани Бєлоусової варто читати не лише під час подорожі Карпатами, а й коли заблукав/ла манівцями власної душі. А тепер до початку.
Ні, це не продовження серії фільмів жахів від продюсерів Джеймса Вонга і Глена Моргана. Ми розкажемо про поїздку до Львова. І на відміну від кіно, наша історія не сповнена фаталізму та неможливості перемогти смерть. Вона про теперішнє і майбутнє наших бібліотек.
«Гош у цій повісті є випадковим персонажем». Знайте, це не так. Що б там не писала авторка Ольга Токарчук на початку цієї містичної історії під назвою «Мандрівка людей книги», правда криється в тому, що в цьому романі немає нічого випадкового.
Почати варто з того, що всі персонажі цієї історії – мудозвони. Персонажі-мудозвони не обов'язково є ознакою поганої книги. Існують приклади, де це доречно і додає книзі особливого настрою. Але в такому разі мені й досі не до кінця зрозуміло, чи було так задумано авторкою. Утім дійдемо до цього поступово.