Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Горького

Укладач: Локоть Н. Я.,

головний бібліотекар відділу краєзнавчої інформації ЛОУНБ ім. О. М. Горького

Редактор: Пономарьова А.М.

Відповідальний за випуск: Соцков О. В.,

заступник директора з наукової роботи ЛОУНБ ім. О.М.Горького

ПЕРЕДМОВА

Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького щорічно видає покажчик до пам’ятних дат та ювілеїв в Луганській області.

Метою створення покажчика є надання допомоги пропагандистам, лекторам, культурно-освітнім працівникам в доборі та популяризації матеріалів, які мають відношення до найважливіших подій в політичному, історичному та культурному житті Луганщини.

На початку видання вміщується перелік краєзнавчих дат. На дати, які відмічено (*), подаються фактичні довідки і списки рекомендованої літератури, розташованої в прямому хронологічному порядку.

Пам’ятні дати та ювілеї у 2010 році

Січень

65 років від дня народження Романова Миколи Даниловича (1945) – заслуженого журналіста України, уродженця м. Красний Луч Луганської області

45 років від дня народження Бєліка Олександра Миколайовича (1965) – поета, члена Національної спілки письменників України (1997), який проживає у м. Лутугине

10 років від дня введення в дію підприємства ЗАТ «Сільгоспфірма «Агроукрптаха» в Краснодонському районі

105 років від дня народження Баглюка Григорія Микитовича (1905-1938) – відомого українського письменника, одного з керівників Спілки пролетарських письменників Донбасу «Забой» і редактора журналу «Забой», уродженця с. Лозова-Павлівка (нині у складі м. Брянка) Луганської області

40 років від дня перейменування міста Луганськ у Ворошиловград, а Луганську область, відповідно, у Ворошиловградську згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР

40 років від дня здачі в експлуатацію швейної фабрики у м. Свердловськ Луганської області

45 років від дня смерті Сосюри Володимира Миколайовича (1898-1965) - українського поета, лауреата Державної премії ім. Т.Г. Шевченка, який провів дитячі та юнацькі роки у м. Лисичанськ Луганської області

20 років від дня смерті Паніча Ігоря Васильовича (1919-1990) –заслуженого художника України (1972), лауреата обласної комсомольської премії імені Молодої гвардії, колишнього директора Луганського художнього училища (нині Художнє відділення Луганського коледжу культури і мистецтв)

75 років від дня народження Якубович Джульєти Антонівни (1935) – оперної співачки, солістки-вокалістки Луганської обласної філармонії (1963-1992), народної артистки України (1973), професора музично-педагогічного факультету Луганського національного університету імені Т.Г. Шевченка

80 років від дня народження Кікіньова Василя Матвійовича (1930) – луганського художника, члена Національної спілки художників України (1980), заслуженого художника України (2007)

90 років від дня народження Дідури Григорія Харитоновича (1920-1995) – луганського скульптора, члена Національної спілки художників України (1980)

90 років від дня народження Губського Івана Кіндратовича (1920) – луганського художника, члена Національної спілки художників України (1960), заслуженого художника України (1997)

Лютий

10 років від дня відкриття на Луганській фармацевтичній фабриці нового цеху по виробництву крапель для очей та інфузійних речовин, аналогів якому немає в Україні (2000)

155 років від дня народження Гаршина Всеволода Михайловича (1855-1888) – видатного російського письменника, життя якого було пов’язане зі Старобільським повітом (нині м. Старобільськ Луганської обл.), автора нарису «Справжня історія N-ських земських зборів», створеного на основі спостережень тогочасного побуту міста Старобільськ

10 років від дня підписання угоди між Луганською областю та Люблінським воєводством (нині Польща) про створення в Луганську спільного підприємства по розливу безалкогольних напоїв (2000)

75 років від дня народження Фуліді Дмитра Георгійовича (1935) – художника-живописця, члена Національної спілки художників України (2006), викладача Луганського коледжу культури і мистецтв (1964-1999) та Луганського державного інституту культури та мистецтв - відділення образотворчого мистецтва, кафедри станкового живопису (2005)

75 років від дня народження Федорця Володимира Андрійовича (1935) – заслуженого тренера Росії і України з легкої атлетики, тренера-викладача Луганської спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи товариства «Динамо» (1972-1995), Почесного громадянина Луганська (1992)

10 років від дня створення на ХК «Луганськтепловоз» першого в Україні дослідного зразка дизель-поїзда, який вигідно відрізнявся від іноземних зразків своєю енергоємністю (2000)

10 років від дня створення обласного Центру з профілактики і боротьби зі СНІДом (2000)

Березень

15 років з дня відкриття у Луганську санаторію для дітей дошкільного віку на 80 місць за сприяння луганського регіонального фонду «Дорослі – дітям Чорнобиля»

25 років від дня встановлення органу в Луганській обласній філармонії (1985)

90 років від дня народження Смєшного Георгія Герасимовича (1920-1993) – луганського скульптора, члена Національної спілки художників України (1995)

10 років від дня відкриття на території ХК «Луганськтепловоз» нової насосної станції (2000)

85 років від дня народження Мінаєва Івана Григоровича (1925-2008) – визнаного організатора будівельної справи, заслуженого будівельника України (1975), Почесного громадянина Луганська (1999), Почесного громадянина Луганщини (2001)

5 років від дня смерті Земськова Миколая Миколайовича (1919-2005) – доктора медичних наук, професора, завідуючого кафедрою госпітальної хірургії Луганського медичного інституту, Почесного професора університету (1995), Почесного громадянина Луганська (1980)

10 років від дня створення Інституту культури і мистецтв Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (нині Луганського національного університету)

70 років від дня народження Ануфрієнка Анатолія Васильовича (1940) – українського диригента, заслуженого діяча мистецтв України (1985), художнього керівника і головного диригента Державного естрадно-симфонічного оркестру України (1979), художнього керівника ансамблю пісні і танцю «Таврія» (1988 ), уродженця Луганська

25 років від дня смерті Шеремета Олександра Степановича (1898-1985) – архітектора, головного архітектора Луганська (1937-1969), автора і співавтора більше ніж 40 будівель і споруд Луганська та міського парку культури та відпочинку ім. Горького (1936)

Квітень

45 років від дня народження Горбуліна Віктора Олексійовича (1965) – художника-оформлювача, головного художника Луганського обласного академічного музично-драматичного театру (2000), автора художнього оформлення більше 200 обласних та республіканських мистецьких заходів, заслуженого діяча мистецтв України (2003)

10 років від дня введення в експлуатацію двох цифрових телефонних станцій за сучасними технологіями та відкриття обласного сервісного центру «Укртелеком» в Луганську

65 років від дня народження Голобородька Василя Івановича (1945) – луганського поета, члена Національної спілки письменників України (1988), лауреата Національної премії України імені Т.Г. Шевченка (1994)

40 років з дня відкриття «Будинку одягу» на вул. Радянській (нині ГУМ)

40 років від дня смерті Луспекаєва Павла Борисовича (1927–1970) – відомого актора театру та кіно, заслуженого артиста Росії (1965), уродженця Луганська

65 років від дня смерті Бикова Миколи Володимировича (1904-1945) – відомого фронтового кінооператора, уродженця Луганська

110 років від дня народження Птушка Олександра Лукича (1900-1973) – видатного кінорежисера, сценариста, художника, заслуженого артиста Росії (1968), народного артиста Росії (1969), уродженця Луганська

75 років з дня нагородження орденом Леніна Луганської обласної комсомольської організації

21-25

90 років з дня проведення 1-го з’їзду Рад Донецької губернії у місті Луганськ

10 років з дня введення в дію установки по утилізації відходів цинкового виробництва на Луганському трубному заводі, аналогів якій немає на території всієї Європи (2000)

10 років від дня смерті Бабичева Федора Семеновича (1917-2000) – хіміка, доктора хімічних наук (1965), заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії з науки та техніки (1998), уродженця с. Бобрикове (нині Антрацитівського району) Луганської області

Травень

80 років від дня народження Бондаренка Альберта Васильовича (1930-1987) – актора Ворошиловградського (нині Луганського) українського академічного музично-драматичного театру (1958-1963, 1977-1986), режисера, заслуженого артиста України (1980)

100 років від дня смерті Грінченка Бориса Дмитровича (1863-1910) – українського письменника, громадського діяча, педагога, публіциста, мовознавця, педагогічна діяльність і творче життя якого було тісно пов’язане з Луганщиною, укладача «Словаря української мови»

40 років від дня відкриття у місті Краснодон нового приміщення музею та меморіального комплексу «Молода гвардія», автором проекту яких є архітектор В. Г. Смирнов

30 років від дня смерті Вєтрова Петра Сидоровича (1911-1980) – актора, режисера Луганського академічного українського музично-драматичного театру (1952-1959 та 1963-1968), народного артиста України (1954)

30-річчя з дня відкриття монументу «Комбат» на честь героїчного подвигу політпрацівників Радянської армії у роки Великої Вітчизняної війни під Слов’яносербськом (автори – скульптор І. М. Чумак, архітектори: І. А. Шеховцов, Т. Г. Довженко, В. О. Тищенко)

115 років від дня смерті Фелькнера Іліодора Федоровича (1829-1895) –відомого інженера, громадського діяча, письменника, голови Слов’яносербської земської управи, з 1865 року – начальника Луганського гірничого округу

20 років від дня смерті Самуся Анатолія Федоровича (1930-1990) – луганського скульптора, члена Національної спілки художників України (1967), лауреата обласної премії імені Молодої гвардії (1967)

25 років від дня відкриття в Луганську (Ворошиловграді) Площі Перемоги і обеліску Перемоги (1985)

45 років від дня відкриття у Луганську (Ворошиловграді) на площі Героїв Великої Вітчизняної війни обеліску на честь луганчан – Героїв Радянського Союзу (1965)

45 років з дня відкриття у сквері «30 років комсомолу» м. Луганська пам’ятника робітникам міліції, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни (1965)

45-річчя від дня встановлення пам’ятника молодогвардійцям у Грімучому лісі (м. Ровеньки)

45 років від дня відкриття обеліску на честь луганчан – Героїв Радянського Союзу у м. Луганську (Ворошиловграді) на пл. Героїв Великої Вітчизняної війни.

10 років від дня встановлення на могилі Невідомого солдата на пл. Героїв Великої Вітчизняної війни у Луганську скульптурної композиції «Журавлі» (автори: ск. Є.Ф. Чумак, арх. А.Я. Довгополов)

15 років від дня смерті Дідури Григорія Харитоновича (1920-1995рр.) – луганського скульптора, члена Національної спілки художників України (1964)

45 років з дня утворення Луганського обласного відділення Національної спілки письменників України

50 років від дня народження Володарського Віктора Володимировича (1960р.) – луганського художника, члена Національної спілки художників України (1994)

10 років від дня відкриття у місті Луганськ музею-квартири луганського письменника Владислава Титова – лауреата Державної премії України імені Т.Г. Шевченка

115 років від дня народження Богуславського Костянтина Євгеновича (1895-1943рр.) – відомого українського композитора, хорового диригента, співака (бас), уродженця с. Павлівка (нині Старобільського р-ну Луганської обл.)

50 років від дня народження Кравцова Євгена Дмитровича (1960) – актора Луганського обласного російського драматичного театру, заслуженого артиста України (2005)

70 років від дня народження Швецова Валерія Валентиновича (1940) – українського скульптора, професора, викладача УАМ (1993), заслуженого діяча мистецтв України (1981), уродженця смт. Штерівка Луганської області

95 років від дня народження Щепенка Миколи Назаровича (1915-1995) – українського письменника, члена Національної спілки письменників України (1989), мешкав у м. Сватове Луганської області

65 років від дня народження Лосєва Станіслава Івановича (1945) – письменника, члена Національної спілки письменників України (1995), мешкає у м. Кремінне Луганської області

Червень

15 років від дня відкриття нового приміщення Луганського обласного театру ляльок (1995)

60 років від дня народження Матюшкіна Анатолія Олександровича (1950-1987) – луганського фотохудожника, організатора і голови фотоклубу «Ракурс» (1978), одного з організаторів літературної студії «Пегас»

60 років від дня смерті Холодиліна Миколи Миколайовича (1890-1950) – доктора хімічних наук, професора, одного з організаторів хіміко-фармацевтичного заводу в місті Луганськ

80 років від дня народження Можаєвої Ельвіни Максимівни (1930-2007) – луганського скульптора, члена Національної спілки художників України (1971)

95 років від дня народження Смирнова Василя Васильовича (1915) – полковника у відставці, голови Луганської міської ради ветеранів війни, праці і Збройних Сил, Почесного громадянина міста Луганська (1999)

65 років від дня народження Войлова Юрія Григоровича (1945-2006) – відомого фахівця у галузі автоматики і телемеханіки, доктора технічних наук (2000), заслуженого діяча науки і техніки України (2003), директора науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту інформаційних технологій «Іскра» (1992-2006)

110 років з дня випуску першого паровоза Луганським паровозобудівним заводом у 1990 році (нині ХК «Луганськтепловоз»)

95 років від дня народження Чернова Леоніда Івановича (1915-1990) – художника-живописця, графіка, заслуженого діяча мистецтв України (1966), професора (1977), уродженця м. Старобільськ Луганської області

80 років від дня народження Калабухіна (справжнє - Калабуха) Анатолія Васильовича (1930) – українського диригента і педагога, народного артиста України (1991), уродженця Луганська

10 років від дня створення Луганського обласного благодійного фонду підтримки регіональних ініціатив «Благовіст».

65 років від дня народження Орленка Олега Борисовича (1945-2008) – поета, члена Національної спілки письменників України (1997)

90 років від дня народження Молодчого Олександра Ігнатовича (1920-2002) – двічі Героя Радянського Союзу (22.10.1941 і 31.12.1942), генерал-лейтенанта авіації (1962), уродженця Луганська

15 років від дня смерті Берегового Георгія Тимофійовича (1921-1995) – льотчика-космонавта Росії, двічі Героя Радянського Союзу (1944, 1968), випускника Луганської школи воєнних льотчиків (1941), Почесного громадянина Луганська (1968)

Липень

55 років від дня народження П’ятігорця Георгія Анатолійовича (1955) – художника, члена Національної спілки художників України (1992), викладача Луганського державного інституту культури та мистецтв, відділення образотворчого мистецтва, кафедри комп’ютерної графіки

20 років з дня перейменування міста Ворошиловград у Луганськ, а Ворошиловградської області – у Луганську згідно Указу Президії Верховної Ради Української РСР (1990)

100 років від дня народження Григор’єва Сергія Олексійовича (1910-1998) – художника-живописця і графіка, професора (1947), заслуженого діяча мистецтв України (1948), народного художника України (1951), члена-кореспондента Академії мистецтв Росії (1951), дійсного члена академії мистецтв Росії (1958), лауреата Державних премій (1949, 1950), народного художника Росії (1974), уродженця Луганська

85 років від дня народження Довнара Геннадія Станіславовича (1925) – луганського письменника, члена Національної спілки журналістів України (1957) та Національної спілки письменників України (1964), головного редактора Луганського телебачення (1958-1983), відповідального секретаря Луганської письменницької організації (1983-1988), лауреата обласного літературного конкурсу імені Микити Чернявського, Почесного громадянина Луганська (1995)

90 років від дня народження Некряч Ганни Іванівни (1920) – акторки Луганського академічного українського музично-драматичного театру (1962), заслуженої артистки України (1960)

90 років від дня народження Некряча Олександра Федоровича (1920-1993) – актора Луганського академічного українського музично-драматичного театру (1961), заслуженого артиста України (1968)

115 років від дня народження Безпощадного Павла Григоровича (1895-1968) – луганського поета

20 років від дня смерті Матусовського Михайла Львовича (1915-1990рр.) – видатного поета-пісняра, сценариста, кандидата філологічних наук, лауреата Державної премії Росії (1977р.), Почесного громадянина Луганська (1987 р.), уродженця Луганська

50 років від дня народження Калашникова Юрія Володимировича (1960) – соліста Луганської обласної філармонії, концертмейстера (баян), заслуженого діяча мистецтв України (2004)

65 років від дня народження Куреньова Анатолія Анатолійовича (1945) – живописця, заслуженого художника України (1997), члена Національної спілки художників України (1980), життя та творчість якого з 1988 року були тісно пов’язані з Луганськом

80 років від дня народження Шаповалова Петра Максимовича (1930-2001) – соліста-вокаліста Луганської обласної філармонії, заслуженого артиста України (1972)

95 років від дня народження Матусовського Михайла Львовича (1915-1990) – видатного поета-пісняра, сценариста, кандидата філологічних наук, лауреата Державної премії Росії (1977), Почесного громадянина Луганська (1987), уродженця Луганська

95 років від дня смерті Кабалевського Клавдія Єгоровича (1844-1915) – генерал-лейтенанта, першого начальника Луганського патронного заводу

Серпень

75 років від дня народження Шоніна Георгія Степановича (1935-1997) – льотчика-космонавта (1969), кандидата технічних наук (1978), генерала-майора, Героя Радянського Союзу (1969), уродженця м. Ровеньки Луганської області

85 років від дня народження Верменича Володимира Миколайовича (1925-1986) – українського композитора, заслуженого діяча мистецтв України, життя та творчість якого були тісно пов’язані з містами Краснодон та Луганськ

55 років від дня народження Гончарова Олександра Петровича (1955) – актора Луганського обласного академічного музично-драматичного театру, заслуженого артиста України (1997), викладача Луганського державного інституту культури і мистецтв і Луганського коледжу культури і мистецтв, доцента кафедри з пластики і сценічного бою

80 років від дня народження Локотоша Бориса Миколайовича (1930) – доктора технічних наук, доктора філософії, члена Луганської регіональної організації Міжнародного співтовариств письменницьких союзів, Почесного громадянина Луганська (1993)

80 років від дня народження Бар′яхтара Віктора Григоровича (1930) – видатного вченого у галузі теоретичної фізики магнітних явищ і фізики твердого тіла, доктора фізико-математичних наук (1966), академіка АН України (1978), заслуженого діяча науки і техніки України (1980), Почесного професора Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, Почесного громадянина Луганська (2002)

75 років від дня народження Лихоносова Володимира Васильовича (1935-2007) – художника-живописця, графіка, члена Національної спілки художників України (1967), лауреата обласної премії імені Молодої гвардії

90 років від дня смерті Алчевської Христини Данилівни (1841-1920) – українського педагога, бібліографа, відомої діячки у галузі народної освіти, життя якої пов'язане з Луганщиною

85 років від дня народження Новохатка Енгельса Івановича (1925) – інженера-винахідника, Почесного громадянина Луганська, уродженця м. Слов’яносербськ

70 років від дня народження Риб’янцевої Інни Павлівни (1940) – директора Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.М. Горького, заслуженого працівника культури України, голови Луганського відділення Української бібліотечної асоціації

20 років з дня відкриття у м. Лисичанськ першого в Луганській області пам’ятного знака жертвам голодомору на Україні 1932-1933 років.

90 років від дня народження Огнівцева Олександра Павловича (1920-1981) – оперного співака (бас), народного артиста Росії (1965), уродженця смт. Петрівка Луганської області

45-річчя з дня встановлення монументу «Син Донбасу» у місті Молодогвардійськ (1965р.).

45-річчя з дня відкриття музею бойової і трудової слави в меморіальному комплексі «Міус-фронт» м. Красний Луч (1965)

15 років від дня відкриття пам’ятника загиблим шахтарям у м. Кремінна Луганської обл. (1995)

95 років від дня смерті Лутугіна Леоніда Івановича (1864-1915) – видатного вченого-геолога, дослідника корисних копалин околиць м. Лисичанськ та с. Кримське Луганської області

75 років від початку стаханівського руху на шахті «Центральна-Ірміно», (нині м. Теплогірськ) у 1935 році

25 років від дня відкриття пам’ятника прославленому шахтарю-новатору О. Г. Стаханову у 1985 році в м. Стаханов (автори: ск. П. І. Кізієв, О. А. Редькін, А. Ф. Самусь, І. М. Чумак, арх. – Г. Г. Головченко).

25-річчя з дня нагородження орденом Трудового Червоного Прапора міста Стаханов (1985)

Вересень

15 років з дня відкриття середньої школи № 60 ім. 200-річчя Луганська (1995)

20 років з дня відкриття пам’ятного знака жертвам сталінських репресій і голодомору в Україні в 1932-1933 років на території парку Дружби народів у місті Луганськ (1990)

95 років від дня народження Бондаренка Петра Кузьмича (1915-1992) – луганського художника-живописця, члена Національної спілки художників України

15 років з дня встановлення пам’ятника К. Гаскойну – першому директору Луганського ливарного заводу (автори: ск. А.А. Редькін, арх. Г.Г. Головченко)

10 років від дня відкриття у Луганську пам’ятника колишньому першому секретареві обкому КПРС, Почесному громадянину Луганська Володимиру Васильовичу Шевченку (2000)

90 років від дня народження Чернявського Микити Антоновича (1920-1993рр.) – луганського письменника, поета, члена Національної спілки письменників України (1948), відповідального секретаря Луганської обласної організації спілки письменників України 1977-1983 років

75 років від дня народження Чоп Ніни Іванівни (1935) – акторки Луганського академічного українського музично-драматичного театру, заслуженої артистки України (1972)

Жовтень

130 років з дня відкриття Луганського залізничного технічного училища у 1880 році (з 1935 року – Ворошиловградський технікум залізничного транспорту, нині Луганський будівельний технікум транспортного будівництва)

210 років з дня, як запрацювала перша домна ливарного заводу, зображення якої є невід’ємною частиною герба м. Луганська (1800)

20 років з дня відкриття пам’ятника Владиславу Титову – письменнику, лауреату Державної премії України імені Т. Г. Шевченка у 1990році (автори – ск. М. Щербаков, арх. О. Смирнов)

80 років з дня заснування гірничого технікуму в м. Красний Луч (1930)

30 років з дати першого святкування дня міста Луганська (1980)

80 років з дня заснування Луганської (XI) військової школи пілотів, пізніше перейменованої в Луганське вище військове авіаційне училище штурманів імені Пролетаріату Донбасу (1930) (нині не існує, а на його базі відкрито Луганський ліцей з посиленою воєнно-фізичною підготовкою ім. Героїв Молодої гвардії)

80 років від дня народження Самуся Анатолія Федоровича (1930-1990) – луганського скульптора, члена Національної спілки художників України (1967), лауреата обласної премії імені Молодої гвардії (1967)

65 років з дня випуску першого паровозу серії «СО» («Серго Орджонікідзе») Ворошиловградським паровозобудівним зводом імені Жовтневої революції (нині ХК «Луганськтепловоз») в повоєнний період (1945)

100 років від дня народження Пєтухова Івана Дмитровича (1910-1989) – електрослюсаря заводу колінчастих валів імені 20-річчя Жовтня, ударника комуністичної праці, Почесного громадянина Луганська (1967)

90 років від дня народження Захарова Якова Івановича (1920-2006) – луганського письменника, члена Національної спілки письменників України (1970)

65 років від дня народження Бондаря Анатолія Олексійовича (1945р.) – луганського художника-плакатиста, члена Національної спілки художників України (1985), лауреата українських та міжнародних конкурсів плаката (1984, 1986), уродженця м. Кіровськ Луганської обл.

50 років від дня смерті Дальньої (Дерман) Софії Яківни (1886-1960) – поетеси, уродженки Луганської області

Листопад

60 років від дня народження Лащонова Федора Серафимовича (1950) – луганського волейболіста, чемпіона ХХІІ Олімпійських ігор у Москві (1980), заслуженого майстра спорту (1980), тренера, Почесного громадянина Луганська (2007), уродженця м. Ровеньки Луганської обл.

35 років від дня народження Готфріда Дениса Рудольфовича (1975) – луганського важкоатлета, заслуженого майстра спорту, бронзового призера ХХVI Олімпійських ігор в Атланті (1996)

90 років від дня смерті Тіме Івана Августовича (1838-1920) – російського вченого, гірничого інженера, який створював гірниче та металургійне обладнання для Луганського чавуноплавильного заводу.

85 років від дня народження Погромського Миколи Олександровича (1925-2002) – луганського письменника, члена Національної спілки письменників України (1973), уродженця м. Брянка Луганської обл.

80 років від дня народження Фісуненка Олега Петровича (1930-2003) – геолога, відомого вченого у галузі теоретичної стратиграфії і палеоботаніки, доктора геолого-мінералогічних наук (1973), професора (1975), дійсного члена Нью-Йоркської академії наук (1994)

75 років від дня народження Можаєва Геннадія Олександровича (1935-1997) – доктора медичних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, Почесного професора Луганського медичного університету, лауреата Державної премії (2000), Почесного громадянина Луганська (1993)

70 років від дня народження Запорожця Івана Івановича (1940) – заслуженого працівника сільського господарства (1996), Героя України (1999)

100 років від дня народження Щьолокова Миколи Онисимовича (1910-1984) – державного діяча, генерала армії (1976), доктора економічних наук (1978), уродженця ст. Алмазна (нині м. Стаханов) Луганської області.

90 років від дня народження Бугоркова Степана Степановича (1920-1991) – луганського письменника, лауреата обласної комсомольської премії імені Молодої гвардії

10 років від дня смерті Савича (Лук′яненка) Івана Савича (1914-2000) – учителя, письменника, члена Національної спілки письменників України (1959), Почесного громадянина Старобільська

50 років від дня народження Бердецької Інни Анатоліївни (1960) – поетеси, члена Національної спілки письменників України (2001), мешкає у м. Лутугіне

Грудень

105 років від дня народження Івана Приблудного (Овчаренка Якова Петровича) (1905-1937) – поета, уродженця селища Безгинове Новоайдарського району

10-річчя з дня відкриття пам’ятника на честь 2000-річчя Різдва Христового (2000), (автори: ск. Є. Чумак, худ. С. Жидель, В. Симоненко, Г. Бабіч, арх. Н. Поздняков, А. Довгополов)

35 років від дня народження Півня Олексія Володимировича (1975) – луганського поета, члена Національної спілки письменників України (2000), одного із засновників гурту молодих літераторів «Зокола» (1996)

190 років від дня народження Мевіуса Аполона Федоровича (1820-1898) – російського інженера, першого на Україні професора металургії чавуна і сталі, який в 30-х роках XIX ст. працював на Луганському чавуноплавильному заводі

60 років від дня народження Солодова Сергія Миколайовича (1950) – заслуженого артиста України (1998), актора Луганського обласного російського драматичного театру, уродженця Луганська

40 років з дня нагородження міста Ворошиловград (нині Луганськ) орденом Жовтневої революції згідно з Указом Президії Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік

90 років від дня народження Руденка Миколи Даниловича (1920-2004) – видатного українського письменника, громадського діяча, одного з засновників Української Гельсінської Групи, лауреата літературної премії імені В.К. Винниченка (1991), лауреата Національної державної премії України імені Т.Г. Шевченка (1993), Героя України (2000) уродженця с. Юр’ївка Лутугінського району Луганської обл.

220 років від дня народження Ковалевського Євграфа Петровича (1790-1867) – видатного українського вченого, гірничого інженера Луганського заводу (1810-1816), академика, автора першого геологічного опису Донбасу, державного діяча

125 років від дня народження Холодиліна Миколи Миколайовича (1890-1950) - доктора хімічних наук, професора (1946), одного з організаторів хіміко-фармацевтичного заводу в Луганську (1935-1937)

70 років від дня народження Бондаренка Олександра Йосиповича (1940-2009) – заслуженого артиста України (1978), актора Луганського обласного російського драматичного театру (1970-2009)

40 років від дня народження Місютіна Григорія Анатолійовича (1970) – гімнаста, заслуженого майстра спорту, шестикратного чемпіона світу, чемпіона Олімпійських ігор в Барселоні (1992), бронзового призера ХХVI Олімпійських ігор в Атланті (1996), заслуженого тренера України, Почесного громадянина Луганська (1992), уродженця Луганська

	У ЦЬОМУ РОЦІ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:
1185	825 років від дати походу князя Ігоря Святославовича проти половців по території нашого краю
1600	410 років з дати заснування слободи Стара Біла (нині м. Старобільськ)
1640	370 років з дати заснування села Борівське Попаснянського району
1645	365 років з дати заснування селища Білолуцьк Новопсковського району
1660	350 років з дати заснування запорожцями Суходольського пікету в урочищі Макарів Яр (нині селище Пархоменко Краснодонського району)
1670	340 років з дати заснування села Іллірія Лутугинського району
1680	330 років з дати заснування слободи Кремінної (нині м. Кремінна)
1690	320 років з дати заснування села Муратове Новоайдарського району
1690	320 років з дати заснування села Кубань Новопсковського району
1690	320 років з дати заснування смт. Марківка
1700	310 років з дати заснування смт. Білокуракино
1705	305 років з дати заснування міста Ровеньки
1720	290 років з дати заснування села Коноплянка Білокуракинського району
1730	280 років з дати заснування слободи Верхня Дуванка Сватівського району
1775	235 років з дати заснування слободи Нагольна (нині Нагольно-Тарасівка Ровеньківської міськради)
1785	225 років від дати відкриття церкви Успіння Божої Матері в слободі Нагольна (нині Нагольно-Тарасівка Ровеньківської міськради)
1795	215 від дати відкриття першої шахти в с. Лисяча Балка (нині м. Лисичанськ)
1795	215 років від дати заснування міста Луганськ згідно з Указом імператриці Російської імперії Катерини ІІ про початок будівництва Луганського ливарного заводу на річці Лугань
1795	215 років з дати заснування Луганського ливарного заводу (нині ВО «Луганський верстатобудівний завод»)
1800	210 років від дати смерті Ратча Івана Яковича (1748-1800) – першого лікаря Луганського ливарно-механічного заводу (день і місяць смерті невідомі)
1805	205 років з дати заснування Стрілецького кінного заводу в Міловському районі
1810	200 років від дати народження Летуновського Миколи Терентійовича (1810-1870) – видатного інженера, гірничого начальника Луганського заводу (нині Луганський Верстатобудівний завод) і гірничого округу з 1853 по 1861 рік (день і місяць народження та смерті невідомі)
1815	195 років з дати заснування села Верхньогерасимівка Краснодонського району
1825	185 років з дати заснування Новоолександрівського кінного заводу Біловодського району
1845	165 років від дати смерті Мордвинова Миколи Семеновича (1754-1845) – одного із засновників Луганського Луганського ливарно-механічного заводу (день і місяць смерті невідомі)
1850	160 років з дати заснування села Новодар’ївка (нині Ровеньківської міськради)
1875	135 років від дати народження Скворцової Євгенії Євграфівни (1875-1974) – засновниці акушерства та гінекології на Луганщині, заслуженого лікаря України (1949) (день і місяць народження та смерті невідомі)
1880	130 років з дати заснування села Придорожнє Краснодонського району
1890	120 років з дати заснування Донецького содового заводу (нині Лисичанський содовий завод)
1895	115 років з дати заснування м. Алчевськ
1895	115 років з дати заснування м. Рубіжне
1895	115 років від дати відкриття Луганського пивоварного заводу Пруського і Єфімова (нині ЗАТ «Луганський пивзавод»)
1895	115 років з дати закінчення будівництва станції Криндичівка ( з 1920 року місто Красний Луч)
1895	115 років з дати спорудження залізничної колії Куп’янськ-Лисичанськ
1895	115 років з дати заснування м. Антрацита
1895	115 років від дати відкриття Свято-Миколаївського храму в м. Лисичанськ
1915	95 років від дати відкриття Рубіжанського хімічного комбінату (нині ДП ВАТ «Барвник»)
1920	90 років з дати присвоєння станції Криндичівка статусу міста і, відповідно, перейменування в м. Красний Луч
1925	85 від дати утворення Луганського обласного архіву
1935	75 років з дати створення першого оркестру народних інструментів у Луганську
1945	65 років з дати створення Луганського симфонічного оркестру (1945)
1945	65 років від дати відкриття у Луганську дитячої художньої школи
1945	65 років з дати заснування у Луганську музичного училища (нині Музичне відділення Луганського коледжу культури і мистецтв)
1945	65 років з дати створення Ворошиловградського художнього музею імені Артема (нині Луганського).
1945	65 років з дати заснування селища Хрящевате Краснодонського району
1945	65 років від дати відкриття на Гострій Могилі пам’ятника «Не забудем. Не простим» бійцям, які загинули при визволенні Луганська від німецько-фашистських загарбників
1945	65 років з дати відкриття міської бібліотеки у м. Рубіжне
1955	60 років з дати відкриття міської бібліотеки у м. Первомайськ
1960	50 років від дати здійснення подвигу шахтаря Владислава Титова, що стало основою його роману «Всім смертям на зло»
1960	50 років з дати заснування м. Червонопартизанськ (нині Свердловська міська рада)
1960	50 років з дати встановлення пам'ятника Г. Г. Капустіну у м. Лисичанськ
1960	50 років від дати створення Ворошиловградського машинобудівного інституту (нині Східноукраїнський національний університет імені В.І. Даля) на базі вечірнього робітничого машинобудівного інституту
1965	45 років від часу відкриття нового приміщення Луганської обласної бібліотеки ім. О. М. Горького (вул. Радянська, 78)
1965	45 років від часу відкриття Луганського культурно-освітнього училища (нині Відділення культури Луганського коледжу культури і мистецтв)
1965	45 років від дати відкриття на меморіалі «Гостра Могила» у Луганську скульптурної композиція «Знамя не умирает»
1965	45 років від дати відкриття міського народного краєзнавчого музею у м. Ровеньки
1965	45 років від дати відкриття музичної школи у м. Перевальськ
1970	40 років з дати запровадження багатопрограмного радіомовлення у Луганську
1970	40 років від дати відкриття музею історії міста Алчевськ
1970	40 років від дати відкриття краєзнавчого музею у м. Антрацит
1970	40 років від дати відкриття нового приміщення для обласного російського драматичного театру на пл. Героїв Великої Вітчизняної війни у Луганську
1970	40 років від часу відкриття художньої школи у м. Сєвєродонецьк
1975	35 років від дати введення в дію шахти «Ворошиловградська» № 1 з проектною потужністю 1,5 млн. т. вугілля на рік
1975	35 років від дати відкриття пам’ятника вченому-геологу Лутугину Л.І. у м. Лутугине (ск. П. І. Кізієв, А. А. Редькін, А. Ф. Самусь, арх. Г. Г. Головченко)
1975	35 років від дати відкриття льодового Палацу спорту, який спорудив колектив тресту «Сєвєродонецькхімбуд» у м. Сєвєродонецьк
1980	30 років від дати відкриття художньої школи у м. Кремінне
1980	30 років від дати відкриття середньої школи № 52 у Луганську
1980	30 років з дати створення обласної бібліотеки для юнацтва у Луганську
1980	30 років від дати відкриття історико-художнього музею у м. Стаханов
1980	30 років від дати відкриття історико-краєзнавчого музею у м. Роженьки
1985	25 років від дати відкриття обеліску Перемоги у м. Ворошиловград (нині м. Луганськ)
1990	20 років з дати створення Перевальського районного історичного музею.
1990	20 років від дати встановлення у м. Алчевськ пам’ятника О. К. Алчевському – відомому українському промисловцю та банкіру, купцю 1-ї гільдії, меценату.
1990	20 років від дати реєстрації російсько-українського видання Ради народних депутатів Луганщини «Наша газета», яке почне виходити у Луганську з січня 1991 року
2000	10 років від дати встановлення пам’ятника на честь 2000-ліття Різдва Христового (автори: ск. Є.Ф. Чумак, арх. М.В. Поздняков, О.Я. Довгополов)

1 січня

45 років від дня народження Бєліка Олександра Миколайовича

Бєлік Олександр Миколайович народився у 1965 році в Луганську. Після закінчення загальноосвітньої школи навчався у вищому військовому училищі, а потім – в Луганському державному педагогічному інституті ім. Тараса Шевченка (1990). Кілька років учителював. Закінчив Луганську академію внутрішніх справ (2003).
Пише вірші російською і українською мовами.
Видав збірки поезій: «Проснись, трава, возрадуйся, цветок» (1993), «Розы вянут на мокрой земле» (1993р.), «Вперемешку – радость и беда» (1994), «Нічна райдуга» (1995), «Клетчатый дождь» (1996).
Член Національної спілки письменників України з 1997 року.
Живе в місті Лутугине.

Література:

Бланк Б. «Проснись трава, возрадуйся цветок»: первая книга поэта // Луганская правда. – 1993. – 14 вересня.

Олександр Бєлік // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.ІІ. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 219-230.

20 січня

75 років від дня народження Якубович Джульєти Антонівни

Якубович Джульєта Антонівна народилася 20 січня 1935 року в місті Баку (Азербайджан). Закінчила Бакинську консерваторію. З 1963 по 1992 роки – солістка-вокалістка Луганської обласної філармонії. В її репертуарі майже всі твори світової класики. Співала в авторських концертах А. Кос-Анатольського, Н. Сільвінського, М. Жербіна, Л. Колодуба. Двічі була членом журі республіканського конкурсу вокалістів ім. М. Лисенка, а також членом журі відбіркового туру вокалістів для участі у Всесоюзному конкурсі ім. М. Глінки, республіканського конкурсу вокалістів «Золота осінь», І Міжнародного конкурсу української пісні «Молода гвардія».
Співачка створила і виконала більш ніж 30 великих сольних концертних програм. Її, рідкісної краси лірико-колоратурне сопрано звучало в кращих концертних залах Москви, Ленінграда, Києва, Риги, Тбілісі, Алма-Ати, Львова, Одеси, Єревана та багатьох містах Польщі, Угорщини, Чехословаччини, Німеччини, Італії, Франції, Англії, Іраку тощо.
В 1973 році Джульєті Антонівні присвоєно звання «Народна артистка УРСР».
З 1988 році співачка поєднує концертну діяльність з викладацькою. Сьогодні вона – професор кафедри співу та хорового диригування Інституту культури та мистецтв Луганського національного університету ім. Т. Шевченка, організатор оперної студії Інституту культури та мистецтв.
Д. А. Якубович – Почесний громадянин Краснодона (1968), Почесний громадянин Луганська (2000), Почесний громадянин Луганщини (2004). Її ім'я занесене до «Золотої книги України-2000».

Література:

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 58

Пліско Г. Таланту золотого два крила . – Луганськ : Альма-матер, 2003 . – 52 с.

Почетные граждане Луганска //ГОРОДСКОЙ КУРЬЕР. – 2008. – 25-31 августа (№ 35) . – С. 8-9.

Костенко И. Народная артистка Украины, профессор Джульетта Якубович : «Я благодарна судьбе за Луганск» //НОВЫЙ СУББОТНИЙ КАЛЕЙДОСКОП. – 2009. – 6-12 апреля (№ 8). – С. 3

Ярошук, Я. Джульетта Якубович : «Я благодарна луганской земле» //ГОРОДСКОЙ КУРЬЕР . – 2008. – 6-12 октября (№ 41). – С. 29

23 січня

80 років від дня народження Кікіньова Василя Матвійовича

Народився 23 січня 1930 року в с. Машликіне Ростовської обл. (Росія). Закінчив Луганське державне художнє училище (1954), його вчителі з фаху – Т. Капканець, О. Фільберт.
Член Національної спілки художників України (1980).
Учасник обласних (1955), всеукраїнських (1962), всесоюзних (1989) та міжнародних (2003) художніх виставок. Брав участь у понад 30-ти всеукраїнських виставок.
Персональні виставки: близько 10-ти в Луганську, Києві (2005).
Працює в галузі станкового малярства.
Заслужений художник України (2007).
Твори зберігаються в Луганському обласному художньому музеї, Луганському обласному краєзнавчому музеї, музеї історії та культури Луганська, літературному музеї В. І. Даля (Луганськ), музеї міліції (Луганськ), Стахановському історико-художньому музеї, Галереї М. Волошина (Коктебель), Українському національному музеї (Чикаго).
Основні роботи: «У глибоких шахтах» (1969), «Прохідники бригади Кочергіна» (1978), «Олексій Стаханов» (1980), «Влада» (1993), «Чорнобривці» (1999), «Онукам моїм гарбузи, чорнобривці та яблука» (2002), «Благодать в тіні дерев» (2003), «Польові квіти» (2005), «Спека. Старі терикони» (2007).

Література:

Василь Кікіньов. Альбом / ред..-упоряд. М. Маричевський; авт. вступ. ст. А. Гурська. – К. : Софія-А, 2005. – 36 с.

В’ячеславова О. З душею поетичною і щирою. Василь Кікіньов // Образотворче мистецтво. – 2002. – № 4. – С. 58-59.

Луганська обласна організація національної спілки художників України. Художники Луганщини. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративне мистецтво: Каталог / Під заг. ред. Н. А. Монастирської. – Луганськ: ТОВ «Віртуальна реальність», 2008. – С. 144.

30 січня

90 років від дня народження Губського Івана Кіндратовича

Народився 30 січня 1920 року на х. Таврійському Волоконівського р-ну Білгородської обл. (Росія). Закінчив Харківський державний художній інститут (1947-1953), навчався у П. І. Котова.
Учасник Великої Вітчизняної війни.
Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних виставок (1955). Член Національної спілки художників України (1960).
Викладав у Луганському державному художньому училищі (1965-1976).
Заслужений художник України (1997).
Працює в галузі станкового малярства.
Основні роботи: триптих «Старі шахтарські пісні», «Край Донецький» (1990), «Озеленення териконів» (1990), «Червоні терикони» (1991), «Джерело» (2001), «Дике поле» (2001), «Голодомор», «Пам’яті шахтарів», «ГУЛАГ», «Відпочинок у полі» (2002), «5 грудня 1942 року» (2002), «Літня жінка» (2003).

Література:

В’ячеславова О. Ювілейна виставка І. Губського // Образотворче мистецтво. – 2005. – № 4. – С. 15.

Мистецтво України. 1991-2003. Альбом / Упоряд. Т. Придатко, З. Чегусова. – К. : Мистецтво, 2003. – С. 233.

19 лютого

75 років від дня народження Фуліді Дмитра Геннадійовича

Народився 19 лютого 1935 року в ст. Запорізькій Темрюківського р-ну Краснодарського краю (Росія). Закінчив Сімферопольське державне художнє училище (1956), Харківський державний художній інститут (1962), учителі з фаху – Б. Косарев, А. Любимський, Є. Єгоров.
Член Національної спілки художників України (2006).
Учасник обласних (1967), всеукраїнських (1969) художніх виставок.
Працює в галузі станкового живопису.
Викладач художнього відділення Луганського коледжу культури та мистецтв (1964-1999), Луганського державного інституту культури та мистецтв, відділення образотворчого мистецтва – кафедра станкового живопису (з 2005).
Твори Дмитра Геннадійовича зберігаються в Луганському обласному художньому музеї.
Основні роботи: «Ветерани» (1972), «Солдатка» (1974), «Ветерани-чекісти» (1977), «Окраєць хліба. Керч-1942» (1975), «Ганнуся» (1999), «Днежнікове. Стоги» (2004).

Література:

9 березня

85 років від дня народження Мінаєва Івана Григоровича

Народився 9 березня 1925 року в с. Щемелинка Карманівського р-ну Смоленської обл. (Росія).
Трудову діяльність розпочав у 1945 році машиністом врубової машини в Таловському шахтоуправлінні тресту «Краснодонвугілля». Закінчив Краснолуцький гірничий технікум в 1947 році В 1952 році одержав диплом інженера шахтобудівельника в Донецькому політехнічному інституті.
Працював в системі шахтового будівництва на керівних посадах. Понад 20 років – начальник комбінатів «Луганськтяжбуд» та «Лугансьжитлобуд». Під його керівництвом було споруджено 29 шахт, 9 збагачувальних, об’єкти соціально-культурного і побутового призначення в шахтарських містах Луганської області: Красному Лучі, Антрациті, Ровеньках, Краснодоні, Свердловську та ін.
Мінаєв І.Г. зробив величезний внесок у створення архітектурного ансамблю Луганська, а саме: мікрорайони східної та західної забудови міста загальною площею житла більш ніж 3 млн. кв. метрів у комплексі з об’єктами освіти, охорони здоров’я, побуту, науки, культури та спорту, унікальні комплекси багатопрофільної обласної клінічної лікарні, медичного та машинобудівного інститутів (нині університетів), а також забудови центральної частини міста.
За його безпосереднім керівництвом в Луганську споруджені цирк, російський обласний драматичний театр, краєзнавчий музей, готелі «Луганськ» і «Арена», молодіжний комплекс «Дружба», автовокзал, міжміська АТС та багато інших об’єктів.
Іван Григорович – заслужений будівельник УРСР (1975), Почесний громадянин Луганська (1999), перший Почесний громадянин Луганщини (2001), нагороджений орденами Леніна (1966), «Знак Пошани» (1958), Трудового Червоного Прапора (1971, 1981), знаками «Шахтарська слава» ІІІ, ІІ, І ступенів.
Пішов з життя 21 січня 2008 року. Похований у Луганську.

Література:

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 12

7 квітня

65 років від дня народження Голобородька Василя Івановича

Народився 7 квітня 1945 року в с. Адріанополі Перевальського району на Луганщині. Студіював українську філологію в Київському (1964-1965) та Донецькому (1966-1967) університетах. У 2003 році із відзнакою закінчив Луганський національний педагогічний університет ім. Тараса Шевченка, магістр української мови та літератури.
Дебютував у 1963 році. Перша поетична книжка українською мовою вийшла за кордоном в 1970 році («Летюче віконце»). В 1967 році В. Голобородька було виключено з Донецького педінституту за читання «самовидавницької» літератури.
На початку 70-х на згадування імені Голобородька в пресі було накладено заборону, яка тривала до 1986 року. Весь цей час поет жив у рідному селі, не припиняючи творчої діяльності. У 1984 році в Югославії надрукована антологія світової поезії під назвою «Від бенгальця Рабіндраната Тагора до українця Василя Голобородька». Тільки у 1988 році в Україні вийшла збірка верлібрів «Зелен день», за який поета відзначено літературною премією ім. Василя Симоненка і прийнято до Спілки письменників. Пізніше вийшли збірки поезій: «Ікар на метеликових крилах» (1990), «Соловейків теремок» (1991), «Калина об Різдві» (1992). За збірки «Ікар на метеликових крилах» та «Калина об Різдві» поета удостоєно Державної премії ім. Т. Шевченка (1994).
В останні роки опублікував поетичну книгу «Слова у вишиваних сорочках» (1999), «Українські птахи в українському краєвиді» (2002), «Дохла кішка» (2004), «Ми йдемо» (2005).
Василь Іванович досліджує поетику української казки. Наділений міфічним баченням світу, тонко володіє засобами народної поетичної творчості. Він – один з найвідоміших у світовому контексті українських поетів XX ст. Його вірші опубліковано окремою книжкою в перекладі англійською мовою й видано в Торонто (Канада) (1991) в перекладах Миросі Стефаник (видання двомовне). Є окремі книжкові видання також португальською в перекладах Віри Вовк (Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 1991) та польською, в перекладах відомих польських перекладачів з української мови (Варшава, Польща, 1995). Без поезії Голобородька не обходяться й антологічні добірки та збірки української літератури в перекладах на інші мови: англійську, німецьку, французьку, шведську, португальську, польську, сербську, хорватську.
Член Національної спілки письменників України з 1988 року.
Живе в Луганську.

Література:

Білогуб І. Василь Голобородько // Білогуб І.М. Літературно-краєзнавча Луганщина. Ч. 2. – Луганськ, 1994.

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 20

Дзюба І. Течія перегачена, але не зупинена // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. / Упоряд. В.Яременко, Є.Федоренко. – К., 1994. - С. 535 - 537.

Неживий О.І. Поет сьогодення // Дивослово. – 1995. – № 9. – С. 49-52.

Таран Л. Тиха слава, тиха влада... // Слово й час. – 1992. – № 2. – С. 85-89.

19 квітня

110 років від дня народження Птушка Олександра Лукича

Птушко Олександр Лукич – радянський режисер і художник, народний артист Росії (1969). Народився 19 квітня 1900 року у Луганську. Навчався в Московському інституті народного господарства. Був кореспондентом, займався живописом.
З 1927 року працював в кіно, спочатку – конструктор ляльок і постановник об'ємних і графічних мультиплікаційних фільмів. Створив серію мультиплікаційних фільмів з участю постійного персонажа Братішкина.
Перший звуковий об'ємний мультиплікаційний фільм «Властелин быта» (1932). В подальших фільмах – «Новый Гулливер» (1935), «Золотой ключик» (1939) – використовував ігрові, об’ємно-мультиплікаційні і комбіновані зйомки.
Керував трюками і комбінованими зйомками в художніх картинах. Потім ставив фільми-екранізації: «Кам'яна квітка» (Сталінська премія, 1947; премія Міжнародного кінофестивалю у Каннах за краще кольорове рішення, 1946); «Садко» («Срібний Лев» МКФ в Венеції, 1953); «Ілья Муромец» (перший радянський широкоекранний фільм із стереозвуком, 1956 (диплом МКФ в Эдинбурзі, 1958)); «Сампо» (1959); «Алые паруса» (1961); «Сказка о потерянном времени» (1964); «Сказка о царе Салтане» (1967); «Руслан и Людмила» (приз МКФ в Солерно, 1976). Нагороджений 3-ма орденами, та багатьма медалями.
Помер 6 березня 1973 року в Москві.

Література:

Птушко О. Л. // Вони прославили наш край. – Луганськ, 1998. – С. 52

Птушко А. Л. // Кинословарь. – М., 1970. – Т. 2. – С. 379-382

Птушко А. Л. // Украинская советская энциклопедия. – К., 1983. – Т. 9. – С. 82

1 травня

80 років від дня народження Бондаренка Альберта Васильовича

Народився 1 травня 1930 року в м. Сталіно (нині Донецьк). Закінчив Харківський театральний інститут у 1954 році. Працював в Армавірському, Брянському, Хмельницькому, Донецькому, Ворошиловградському (1958-1963, 1977-1986) театрах.
У Ворошиловграді (Луганську) на базі української трупи створив експериментальну лабораторію молодого драматурга (1978). Як режисер, вперше поставив п’єси: «Пархоменко» Ф. Вольного (1978); «Привіт, синичко!» (1979) та «Запитай колись у трав» (1983) Я. Стельмаха; «Мирний-21» Р. Полянського (1980); «Мис Горн» Р. Феденьова (1981); «Третій» Л. Хоролець (1982); «Фіктивний шлюб» А. Кримова (1982); «Легендарна особа» В. Лєвашова (1984) та інші.
Серед вистав: «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького (1977), «Дикий ангел» О. Коломійця (1979), «Поріг» (1983) та «Рядові» (1985) О. Дударева, «Остання ніч Спартака» Р. Отколенка (1984).
У 1980 році Альберту Васильовичу присвоєно звання «Заслужений артист УРСР».
Помер 5 жовтня 1987 року у Ворошиловграді.

Література:

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 32

25 травня

95 років від дня народження Щепенка Миколи Назаровича

Народився 25 травня 1915 року в с. Гришине Красноармійського району Донецької області. Навчався в Кіровоградському будівельному технікумі та Харківському інженерно-будівельному інституті. Учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений орденами та медалями.
Писав українською мовою.
Автор книг оповідань та повістей: «Людина іде до сонця», «Знахідка» (1958), «Земля пахне» (1963), «Два постріли» (1973), «Вибір» (1974), «Люди добрі» (1995), «Батькові руки» (1989).
Член Національної спілки письменників України з 1989 року.
Помер у листопаді 1995 року.

Література:

Єненко Ю. Щедрі ужинки Миколи Щепенка // Бахмутський шлях. – 1996. – №5-6. –С. 80.

Микола Щепенко // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.ІІ. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 65-76.

Неживий О. Бути добру: Про книгу Миколи Щепенка «Люди добрі» // Бахмутський шлях. – 1995. – № 3-4. – С. 61-62.

31 травня

65 років від дня народження Лосєва Станіслава Івановича

Народився 31 травня 1945 року у м. Сватове Луганської області. Закінчив Горлівський педагогічний інститут іноземних мов.
Пише російською мовою. Автор збірок оповідань та повістей «Ягода-малина» (1983), «Быль, как сказка» (1991), «Выход» (1993), «Шарик», «Калаамо» (1993), «Вам жить одно лето» (1994), «Как обычно» (1995).
Член Національної спілки письменників України з 1995 року.
Живе у м. Кремінне.

Література:

Лосєв Станіслав Іванович // Письменники Луганщини: (Луганська обласна організація Національної спілки письменників України). БібліогрАфічний словник-довідник. – Луганськ: Світлиця, 2007. – С. 25.

Станіслав Лосєв // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.ІІ. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 171-182.

Стешенкова І. У Спілці письменників України // Літературна Україна. – 1995. – 20 липня.

4 червня

80 років від дня народження Можаєвої Ельвіни Максимівни

Народилась 4 червня 1930 року в Луганську. Закінчила Луганське державне художнє училище (1948-1952), Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (1952-1958), вчителі з фаху – В. Х. Федченко, Т. М. Капканець, В. М. Вайнреб, Д. П. Крвавич, І. В. Севера.
Учасниця обласних, всеукраїнських, всесоюзних виставок (1969).
Член Національної спілки художників України (1971).
Викладач спецдисциплін у Луганському художньому училищі (1958-1978).
Працювала в галузі монументально-декоративної, станкової і монументальної скульптури. Твори зберігаються в Луганському обласному художньому музеї, у музеях і громадських спорудах різних міст України (Запоріжжя, Дніпропетровськ, Київ).
Основні роботи Е. Можаєвої: «Хлопчик-скрипаль» (1969), «Подруги» (1984), «Художник Т. Яблонська» (1986), «Поклик весни» (1987), «Суперники» (1988), «Ріка Лугань» (1998), «Архітектор В. Десятничук» (1983), «Свати» (2002), «Мавка» (2000). А також у співавторстві з іншими скульпторами: «Григорій та Аксінья» (1982, ст. Вешенська Ростовської обл., у співавт.), меморіальна дошка скульптора В. І. Мухіна (1981, Луганськ), пам’ятний знак «Немає уз святіших за братерство» (2003, смт. Слов’яносербськ, у співавт.), «Князь Ігор» (2003, смт. Станиця Луганська, у співавт.).

Література:

Эльвина Можаева. Скульптура. Каталог выставки / Авт. вст. ст. А. М. Капканец. – Ворошиловград: Облполиграфиздат, 1989. – 28 с.

27 червня

90 років від дня народження Молодчого Олександра Ігнатовича

Молодчий Олександр Ігнатович народився 27 червня 1920 року у Луганську. Він двічі Герой Радянського Союзу (22.10.1941, 31.12.1942), генерал.-лейтенант авіації (1962).
Член КПРС з 1942 року. В Червоній Армії з 1937 р. Закінчив Військово-авіаційну школу пілотів (1938) і академію Генштабу (1959).
У роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945) – заступник командира ескадрильї 420-го і 748-го авіаційних полків дальньої дії, заступник командира, а потім командир ескадрильї 2-го гвардійського авіаполку (1941-1944); іспектор-льотчик авіадивізії дальньої дії (1944-1945). Провів 311 бойових вильотів на бомбардування важливих військових об'єктів в районах Дем'янська, Пскова, Новгорода, Курська, Брянська, Кенігсберга, Будапешта, Берліна.
Після війни працював на відповідальних командних постах у військах ВВС. З березня 1965 року у запасі. Нагороджений 3-ма орденами Леніна, 3-ма орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Червоної Зірки, медалями, а також орденом Червоного Прапора МНР.

Література:

Александр Игнатьевич Молодчий: [ Биогр. данные] // Подвиги, ставшие легендой. – Донецк, 1985. – С. 29

Булкин С. П. Молодчий Александр Игнатьевич. – Донецк: Донбасс. – 1974. – 32 с.

Самолеты уходят в ночь… // Ракурс-плюс. – 2005. – № 68. – С. 1,8

8 липня

85 років від дня народження Довнара Геннадія Станіславовича

Народився 8 липня 1925 року в с. Брияльове Березинського району Мінської області (Білорусь).
Геннадій Станіславович – учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами: «Вітчизняної війни» 1-го ст., «Слави» 3-го ст. та «За мужність», медалями і Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Після закінчення Одеського державного університету (філологічний факультет). Переїхав до Луганська.
З 1950 по 1954 рік працював учителем української мови та літератури в середній школі № 16. Потім перейшов на журналістську роботу, а з 1958 по 1983 рік працював головним редактором Луганського обласного телебачення. З 1983 по 1988 роки – відповідальний секретар Луганської організації Спілки письменників України.
Автор повістей: «Коли серця запалити» (1952), «У шахтарську сім'ю» (1958), «Друзі поруч» (1961), «Повернення» (1976); романів: «Людина, яка воскресла» (1966), «Головченки» (1975,1985), «Дорога без кінця» (1980,1985), «Делись огнем» (1985); документальних повістей «На бистрині» (1968), «Іванко-Дивосил» (1975), «Луганці» (1994), «Христофор воскрес» (1997), «Горячий экран» (1997), а також щоденників «Моя желанная неволя», «Зов разума» (2000) та інших творів.
Г. С. Довнар – лауреат обласного літературного конкурсу імені Микити Чернявського.
Член Національної спілки журналістів України (1957) та Національної спілки письменників України (1964).
Почесний громадянин Луганська (1995).
Живе в Луганську.

Література:

Богарада М. Відтворив правду життя // Наша газета. – 1997. – 15 листопада.

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 32

Геннадій Довнар // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.І. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 117-130.

Лисак М. Робітничий характер // Донбас. – 1976. – № 5. – с. 113-119.

Пліско Г. Пам'ять, що стукає в серце // Прапор перемоги. – 1980. – 13 серпня.

23 липня

95 років від дня народження Матусовського Михайла Львовича

Матусовський Михайло Львович народився 23 липня 1915 року в Луганську. Закінчив будівельний технікум, працював на місцевому заводі. Почав друкуватися у 1934 році в обласних газетах і журналах. У 1939 році закінчив Літературний інститут ім. О.М. Горького; в кінці червня 1941 року, навчаючись в аспірантурі Московського Державного університету, повинен був захищати кандидатську дисертацію з староруської літератури, проте в ніч на 23 червня був відправлений військовим кореспондентом на Західний фронт.
Писав російською мовою. Твори: «Луганчане» (1939) (у співпраці з К.М.Симоновим), «Моя родословная» (1940 р.), збірки «Фронт» (1942); «Когда шумит Ильмень-озеро» (1944); поеми «Володя» (1942); «Песня об Айдогды Тахирове и его друге Андрее Савушкине», (1943); «Дед», «Янис» (1944 р.); «Снайперская баллада» (1942); «Баллада о партизанской расплате» (1943); «Седьмая симфония в Москве» (1944), «Слушая Москву» (1948 р.), «Улица мира» (1951), «Все, что мне дорого» (1957), сценарії хронікально-документальних фильмів «Рабиндранат Тагор» (1961) та «Мелодии Дунаевского» (1964), «Тень человека»: Книга віршів про Хіросіму… (1968), «Суть» (1979), поеми «Суздальская баллада» (ч. 1, 1970; ч. 2-3, 1979), «Голоса Равенсбрюка» (1979), автобіографічна повість «Семейный альбом» (1978-1979).
Лауреат Державної премії СРСР (1977).
Почесний громадянин Луганська (1987).
Помер 16 липня 1990 році в Москві.

Література:

Вместо предисловия: [ О М. Матусовском ] // Матусовский М. Избранное. – М., 1982 . – Т.1. – С. 3-14

Журавлева Т. Л. Здесь запевы всех песен моих, Здесь начало моей родословной. – Луганск: ОУНБ им. М. Горького, 1997. – 27с.

Матусовський Михайло Львович: [ Біогр. довідка ] // Українська літературна енциклопедія. – К.: Укр.. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. – Т. 3. – С. 317

Полякова Н. Наш Матусовский // Луганская правда. – 2007. – № 59. – С. 1-2

3 серпня

75 років від дня народження Шоніна Георгія Степановича

Шонін Георгій Степанович – льотчик-космонавт СРСР (1969), кандидат технічних наук (1978), генерал-майор, Герой Радянського Союзу (1969).
Народився 3 серпня 1935 року в м. Ровеньки Луганської обл.
Закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище льотчиків, Московську військово-повітряну інженерну академію ім. Жуковського (1968), служив в авіаційних частинах Балтійського і Північного флотів.
З 1960 року – в загоні космонавтів. 11-16 жовтня 1969 р. здійснив польот у космос як командир екіпажа з В. М. Кубасовим на кораблі «Союз-6». Під час польоту проведено унікальний науковий експеримент з автоматичного зварювання в умовах космічного простору експериментальною установкою «Вулкан». Одержані результати дали можливість вченим і конструкторам приступити до розробки спеціальних зварювальних приладів, розрахованих на умови космічного простору.
Деякий час Г. С. Шонін був заступником командуючого П’ятої Російської повітряної армії.
Помер 6 квітня 1997 року. Похований у Москві.

Література:

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 17

9 серпня

80 років від дня народження Бар′яхтара Віктора Григоровича

Бар′яхтар Віктор Григорович – видатний вчений у галузі теоретичної фізики магнітних явищ, фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук (1965), академік АН УРСР (1978), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1980).
Народився 9 серпня 1930 року у м. Маріуполі Донецької обл. Дитячі та юнацькі роки майбутнього вченого пройшли в Луганську. У 1948 році закінчив із золотою медаллю середню школу № 16 і поступив до Ленінградського університету.
Наукову діяльність розпочав у 1954 році в Харкові під керівництвом професора А. І. Ахієзера. Все його життя – це поєднання наукових досягнень з педагогічною роботою в університетах: Харківському, Донецькому, Київському. З 1995 року – директор Інституту Магнетизму НАНУ та декан фізико-математичного факультету Національного технічного університету.
Автор і співавтор понад 500 наукових праць, у тому числі 16 монографій з фізики і 5 монографій з проблем Чорнобильської катастрофи. Колективна праця А. І. Ахієзарова, В. Г. Бар′яхтара, С. В. Пелетмінського «Стеновые волны» стала класикою в галузі теорії магнітних явищ. В останні роки брав активну участь у роботі з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Був головою Комітету з ядерної політики при Президенті України, членом Міжнародної координаційної ради країн Європейського співтовариства з проблем зменшення наслідків аварії на ЧАЕС, членом науково-технічної ради Мінчорнобиль, головою комісії з проблем Чорнобиля НАН України.
Засновник та президент Українського фізичного товариства (1990-1994), член Американського та Італійського фізичних товариств, Російської академії творчості, мистецтва і соціальних проблем, член Нью-Йоркської академії наук (1978, 1985, 1992).
Досягнення вченого відзначені трьома преміями Національної Академії наук, трьома Державними преміями України в галузі науки і техніки (1972, 1986, 1994), Міжнародною премією Об’єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна, Росія, 1999), премією Міжнародної Федерації науковців наукового католицького Фонду Святого Валентина (Італія) за видатні результати в подоланні аварії на ЧАЕС і розповсюдження правди про цю катастрофу (2000).
Нагороджений орденами: Трудового Червоного Прапора (1971), Леніна (1986), Ярослава Мудрого V ступеня (1998), Почесною відзнакою Президента України (1994, 2000), пам’ятною медаллю Папи Римського Іоанна Павла Другого за роботи по подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи (1994).
Бар′яхтар В. Г. – Почесний професор Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, Почесний громадянин Луганська (2002).

Література:

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 6

15 вересня

90 років від дня народження Чернявського Микити Антоновича

Народився 15 вересня 1920 року в с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області в селянській родині. Закінчив Старобільську медично-фельдшерську школу (1939).

Учасник Великої Вітчизняної війни, організатор підпільного госпіталю. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеню, медалями та почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Працював завідуючим медпунктом у рідному селі, у редакціях газет «Луганська правда» і «Прапор перемоги», керував Луганським обласним літературним об'єднанням, був відповідальним секретарем Луганського відділення спілки письменників України з 1977 по 1983 рік.
Автор поетичних книжок: «Зерна щастя» (1948), «Поезії» (1951), «Красуються жита» (1955), «Вітер з поля» (1957), «Голуби на плацах» (1958), «Дума про Донець» (1959), «На тихій Лугані» (1962), «Щоб небо не падало» (1963), «З глибини доріг» (1964), «Мирославна» (1965), «Проводжаю сина» (1967), «Відстані» (1968), «Зелена могуть» (1969), «Порадь мені, поле» (1969), «Злети» (1970), «Народжується день» (1972), «Над витасами літа» (1974), «Людиною бути» (1977), «Зелена гілка добра» (1980), «Світлозорість» (1981), «Поезії» (1988); повістей «Червоні світанки» (1971), «Батькові руки» (1989); романів «Людям важче» (трилогія, 1973-1980), «Материне серце» (1978), «Сонце в полинах» (1979), «Тиждень Івана Лободи» (1979), «Іван Катруха» (1980), «Донбасские грозы» (1983).
Член Національної спілки письменників України з 1948 року.
Помер 9 липня 1993 року.

Література:

Білогуб І. Життя народне: [Прозові твори М. Чернявського] // Прапор перемоги. – 1980. – 12 листопада.

Білогуб І. Поет, прозаїк, публіцист: Микиті Чернявському - 70 // Прапор перемоги. – 1990. – 15 вересня.

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 69.

Довнар Г. Пора творчої зрілості: [До 60-річчя з дня народження М.А. Чернявського] // Прапор перемоги. – 1980. – 14 вересня.

Микита Чернявський // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.І. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 31-42.

29 жовтня

90 років від дня народження Захарова Якова Івановича

Народився 29 жовтня 1920 року в селі Богданівка Мордовської АРСР у селянській сім'ї. Учасник Великої Вітчизняної війни, воював у складі 395 шахтарської дивізії, з якою пройшов увесь бойовий шлях від Кавказу до Берліну. Нагороджений орденами та медалями.
У 1951 році закінчив редакторський факультет Воєнно-політичної академії імені В. І. Леніна. Працював на журналістській та культосвітній роботі.
Пише російською мовою. Автор збірок віршів: «В гарнизоне ракетном» (1964), «Без тебя не могу» (1964), «Звезды над ракетами» (1968), «Сердце в карауле» (1976), «На тревожных постах» (1981), «Тревоги дня» (1999), «Верность» (1999); нарисів: «Служили два суворовца» (1961), «Локоть друга» (1963); документальних повістей: «Возвращение из неизвестности» (1972), «О друзьях-товарищах» (1974), «Судьбы солдатские» (1979), «Атакуют шахтеры» (1980); невигаданої повісті «Возвращение из неизвестности» (1984).
Член Національної спілки письменників України з 1970 року.
Помер 17 липня 2006 року у Луганську.

Література:

Захаров Яков // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.І. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 173-184.

Ночовний М. Вивірено долею // Прапор перемоги. – 1981. – 11 жовтня.

Пліско Г. Слово про немеркнучий подвиг // Прапор перемоги. – 1980. – 4 червня.

4 листопада

60 років від дня народження Лащонова Федора Серафімовича

Лащонов Федір Серафімович – волейболіст, заслужений майстер спорту (1980), чемпіон XXII Олімпійських ігор (1980, Москва).
Народився 4 листопада 1950 році у м. Роженьки Луганської обл. Шлях у великий волейбол розпочав у команді «Зірка» (Ворошиловград) у 1972 році В її складі вперше в історії вітчизняного волейболу став володарем Кубка кубків європейських країн (1973).
Лащонов Ф. С. – дворазовий чемпіон Європи (1977, Фінляндія та 1979, Франція), володар Кубка світу (1977), чемпіон світу (1978, Італія) в складі збірної команди Радянського Союзу. На XXII Олімпійських іграх (1980, Москва) удостоєний золотої нагороди.
Тренував луганські волейбольні команди «Зірка», «Іскра», працює з жіночою командою «Іскра-Педуніверситет».
Федір Серафімович Лащонов – Почесний громадянин Луганська (2007).

Література:

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 75.

6 листопада

85 років від дня народження Погромського Миколи Олександровича

Народився 6 листопада 1925 року в м. Брянка Луганської області. У 1942 році там закінчив 9 класів СШ № 2.
3 1944 року був у рядах Радянської Армії, брав участь у боях III Українського фронту. У битві за Дніпро був тяжко поранений, лікувався у госпіталі на Уралі (м. Орськ).
Працював політвихователем, завклубом, а згодом малярем на будівельних підприємствах і шахтах міста Брянки до виходу на пенсію в 1980 році.
У 1952 році закінчив 10 класів вечірньої школи робітничої молоді.
Творчість Миколи Олександровича Погромського широка і багатогранна. Він належить до письменників, котрі не закінчували ані літературних, ані будь-яких інших інститутів, а вийшли із робітничого середовища і на все життя залишилися в ньому. У велику літературу вони впевнено увійшли тільки завдяки відданій любові до неї та природженому таланті.
Погромський М. О. писав російською мовою. Він автор таких поетичних збірок, як: «Две песни» (1958), «Сердца и руки» (1961), «Корни» (1971), «Поиск» (1975), «Откровение» (1979), «Курган» (1985), «Подснежники» (1990); роману «Суд совести» (1968, 1987) українською і російською мовами; збірки оповідань «Повороты» (1983). Його вірші і прозові твори друкуються у багатьох періодичних виданнях Луганщини.
У члени Національної спілки письменників України був прийнятий у 1973 році.
Жив у м. Брянка Луганської обл.
Помер 13 липня 2002 року.
Читаючи вірші Погромського, не перестаєш дивуватися його неповторним образам, його особливій ліриці, тій душевності та щирості, котрі притаманні всім творам Миколи Олександровича.
Поезія Погромського увібрала в себе складні проблеми людини ХХ – початку ХХІст., за плечима якої нелегкий досвід війни та наступних непростих часів. Поет цікавий своєрідністю. В його віршах немає псевдопоетичної пози. В них є – рідний край, друзі, почуття й переживання сучасників.

Література:

Довнар Г. Радощі і болі пополам // Наша газета. – 1995. – 4 листопада.

Микола Погромський // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.І. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 219-230.

Романенко А. Николаю Погромскому - 70 лет. // Рабочее слово. – 1995. – 18 листопада.

16 листопада

75 років від дня народження Можаєва Геннадія Олександровича

Можаєв Г. О. – заслужений лікар України (1980), доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (1991). Народився в станиці Мітякінській Тарасівського р-ну Ростовської обл. Закінчив у 1959 році лікувальний факультет Ростовського-на Дону медичного інституту. Трудову діяльність розпочав у Луганську – хірургом 1-ї міської лікарні, а з 1963 року працював лікарем-анестезіологом у 2-ій міській лікарні.
Він засновник нової спеціальності в Україні – екстремальної медицини. З 1964 по 1997 рік уся наукова та практична діяльність вченого була пов’язана з Луганським медичним інститутом (нині університетом), де була заснована кафедра анестезіології-реаманітології.
Можаєв Г. О. створив спеціалізований реанімобіль «Гірничорятувальник», призначений для надання реанімаційної допомоги та інтенсивної терапії одночасно для чотирьох потерпілих. Він розробив спеціальні дихальні апарати, захисні комбінезони для гірничорятувальників. Разом з виробничим об′єднанням «Стахановвугілля» була розроблена і виготовлена перша у СРСР термотоксигологічна камера.
У 1988 році в Луганську відбувся Республіканський з’їзд анестезіологів-реаніматологів, в якому брали участь вчені України, СРСР, закордонні вчені.
Можаєв Г. О. був обраний заступником голови правління Української Асоціації анестезіологів. Він автор 6 монографій та понад 200 наукових праць. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, знаками «Шахтарська слава» трьох ступенів.
В 1995 році обраний Почесним професором Луганського медичного університету. Почесний громадянин Луганська (1993).
Помер 12 жовтня 1997 року. Похований у Луганську.

Література:

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 12-13

14 листопада

80 років від дня народження Фісуненка Олега Петровича

Фісуненко Олег Петрович – геолог, відомий вчений у галузі теоретичної стратиграфії і палеоботаніки, доктор геолого-мінералогічних наук (1973), професор (1975).
Народився 14 листопада 1930 року у м. Макіївка Донецької обл.
Він один з провідних геологів-зйомників Донбасу. Закінчив геологічний факультет Харківського державного університету, з 1954 по 1966 рік працював у комплексній експедиції тресту «Ворошиловградвуглерозвідка» геологом. З 1966 року – на викладацькій роботі в Луганському педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка. Досліджуючи доісторичні рослини, вчений зібрав колекцію, яка налічує 10 тис. екземплярів і створив один з найкращих геологічних музеїв серед вищих навчальних закладів України.
Фісуненко О. П. був обраний віце-президентом Українського палеонтологічного товариства при НАН України, співробітником багатьох наукових міжнародних груп з проблем стратиграфії карбону, дійсним членом Нью-Йоркської академії наук (1994). Довгий час він – редактор багатьох видань, у тому числі й серії геологічних карт (мап) Донбасу, автор понад 180 наукових праць з проблем теорії стратиграфії, 24-х монографій.
Помер 19 березня 2003 року, похований у Луганську.

Література:

Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ : Світлиця, 2008. – С. 15.

27 листопада

90 років від дня народження Бугоркова Степана Степановича

Народився 27 листопада 1920 року в с. Кремінки Дивіївського району Горьковської обл. (Росія) у селянській сім'ї. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ст., медалями й Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Закінчив Карагандинський учительський інститут у 1950 році.
Працював у редакції газети «Ворошиловградська правда».
Писав російською мовою. Автор збірок: «На переднем крае» (1949), «Мои друзья» (1952), «Горячие сердца» (1958), «Встреча с юностью» (1962), «Голубые расстояния» (1970), «Весенние ливни» (1973), «В борьбе за народное дело» (1977), «Холодная м’ята» (1980); книжок-оповідань «Девушка у колодца» (1964), «Лесная девушка» (1968); роману «Солдатки» (1979, 1984).
Бугорков С. С. – лауреат обласної премії ім. «Молодої гвардії».
Член Національної спілки письменників України з 1953 року.
Помер 17 листопада 1991 року.

Література:

Жуков О. Встреча через полвека // Жизнь Луганска. – 1999. – 2 грудня.

Степан Бугорков // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.І. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 47-58.

Шаповалов А. Степану Бугоркову: Посвящение // Шаповалов А. Лебединий час жизни: Стихи. – Новоайдар, 1996. – С. 19-20.

30 листопада

50 років від дня народження Бердецької Інни Анатоліївни

Народилася 30 листопада 1960 року у Луганську. Потім переїхала в м. Лутугіне, де закінчила середню школу. У 1983 році закінчила російське відділення філологічного факультету Луганського державного педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. Після закінчення факультету післядипломної освіти цього інституту працює вчителькою української мови та літератури.
Автор поетичних збірок «Розвій – любисток» (1994), «Цвіт кульбабки» (1998), «Серце, відкрите для вічності» (1999).
Керівник шкільної літературної студії. Член Національної спілки письменників України з 2001 року.

Література:

Інна Бердецька // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.ІІ. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 317-322.

Письменники Луганщини: (Луганська обласна організація Національної спілки письменників України). БібліогрАфічний словник-довідник. – Луганськ: Світлиця, 2007. – С. 18.

1 грудня

105 років від дня народження Приблудного Івана (Овчаренка Якова Петровича)

Народився 1 грудня 1905 року в с. Безгинове Новоайдарського району Ворошиловградської області. Навчався в земській школі. П'ятнадцятилітнім він пішов у Червону армію.
Восени 1921 року Яків Овчаренко навчався в інтернаті для обдарованих підлітків. У 1922 році він вступив на літературно-художні курси, якими керував поет В.Брюсов. Тоді ж його вірші почали друкуватися під псевдонімом Іван Приблудний. В 1923 році він познайомився з Сергієм Єсеніним, який вплинув на подальшу творчу долю молодого поета.
У 1926 році вийшла поетична збірка Івана Приблудного «Тополь на камне», а в 1931 році – «З добрым утром».
У 1937 році був репресований і життя його трагічно урвалося.
Посмертно прийнятий в Національну спілку письменників України в 1988 році.
Завдяки старанням літературознавця Олега Бішарєва в 1985 та 1986 роках вийшли дві книги вибраних творів Івана Приблудного. У с. Безгинове поетові відкрито меморіальну дошку.

Література:

Іван Приблудний // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.ІІ. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 55-64.

Письменники Луганщини: (Луганська обласна організація Національної спілки письменників України). Бібліографічний словник-довідник. – Луганськ: Світлиця, 2007. – С. 41-42.

5 грудня

35 років від дня народження Півня Олексія Володимировича (Олекса Півень)

Півень О. В. народився 5 грудня 1975 року в Луганську. Навчався в неповній середній школі № 27, потім – у 10-11 класах – у середній школі № 1 м. Луганська. У 1999 році закінчив Луганський державний педагогічний університет їм. Тараса Шевченка. Згодом закінчив магістратуру цього навчального закладу. Дипломат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».
Був переможцем обласних літературних конкурсів «Молоді голоси», «Молода поезія», «Срібний голос». Учасник двох республіканських нарад молодих літераторів. Один із засновників гурту молодих літераторів «Зокола» (1996).
Публікувався в обласній періодиці, «Літературній Україні», збірках «Споріднені творчістю» (1999), «100 луганських поетів» (1999). Перша поетична збірка «Осоння навідліг» (1999), друга – «Повернення до чужих» (2003).
Член НСП України з 2000 року.

Література:

Олекса Півень // Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України. – Ч.ІІ. – Луганськ: Світлиця, 2004. – С. 299-308.

19 грудня

90 років від дня народження Руденка Миколи Даниловича

Микола Данилович Руденко – один з велетнів, ім’ям якого означене українське національне відродження 60-90-х років XX-го сторіччя. Його ім’я відоме не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Наш земляк відомий як письменник та поет-дисидент, громадський діяч, вчений-економіст та борець за права людини.
Народився Руденко М. Д. 19 грудня 1920 року в селі Юріївка Лутугинського району Луганської області. Навчався в селищній школі, закінчив десятирічку у 1939 році та вступив на філологічний факультет Київського державного університету. У тому ж році був мобілізований в армію.
Учасник Великої Вітчизняної війни, був тяжко поранений, демобілізований 1946 року у званні капітана. Повернувшись до Києва працював редактором, а потім головним редактором журналу «Дніпро» та секретарем партійної організації Спілки письменників України. У 1947 році вийшла його перша збірка поезій «З походу».
Світогляд М. Д. Руденка поступово змінюється. Він разом з іншими волелюбними письменниками захоплюється ідеями перебудови, включається до правозахисного руху.
Зустрічається з академіком А. Сахаровим та іншими правозахисниками.
У 1976 році в Києві була створена Українська Гельсінська Група, одним із засновників якої був і М. Д. Руденко. Його участь у правозахисному русі закінчилась 1977 року ув’язненням на 7 років та 5 роками заслання. У таборах Руденко продовжував писати, незважаючи на нестерпні умови для творчості.
У 1987 році його було амністовано, але жити і працювати було ніде – квартиру в Києві після засудження йому не повернули. У цьому ж році він з дружиною виїхав до Федеративної Республіки Німеччини, а потім – до США.
В Америці він очолює Закордонне Представництво Української спілки, яке боролося за визволення радянських політв’язнів. Лише у 1990 році Н. Д. Руденку було повернуто громадянство в незалежній Україні. Він повертається на рідну землю.
М. Д. Руденко став першим лауреатом літературної премії імені В. К. Винниченка 1991 року. За роман «Орлова балка» та збірку «Поезія» він був удостоєний Державної премії України імені Т. Г. Шевченка 1993 року. У 1998 році М.Д. Руденку була призначена державна щомісячна стипендія, а в 2000 році присвоєно звання Героя України.
Помер М. Д. Руденко 3 квітня 2004 року.

Література:

Галактика слова Миколи Руденка: До 85-річчя від дня народження. – Луганськ, 2007. – 56 с.

Знаменні дати Луганщини | Знаменні дати Луганщини 2010 рік