Біографічна довідка

ПОДОВ В.І.

Подов Володимир Іванович народився 25 лютого 1924 р. в с.Мхиничі Краснопольського р-ну Могилевської обл. (Бєлорусь). Історик. Закінчив історичний факультет Ростовского держуніверситету. Член Національного Союзу журналістов України. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної войни 1941-1945 рр.

В Донбасі – з січня 1957 р. Працював зам. редактора міської газеты «Лисичанский рабочий» (м. Лисичанськ, Луганської обл.), редактором заводської багатотиражной газети.

Півстоліття присвятив краєзнавчій діяльності, а саме вивченню історії Донецького басейну. В центральних архівах Москви, Ленінграду (С-Петербургу), Києва, в обласних архівах Ростова-на-Дону, Харкова, Дніпропетровська, Миколаєва, Одеси, Донецька, Луганська проводив дослідження архівних документів по проблемам заселения Донбасу, відкриття кам'яного вугілля в Донецькому басейні та іншим питанням історії краю.

По результатам наукових досліджень В.І.Подов написав більш ніж 30 книг. У тому числі: «Открытие Донбасса» (1991), «Путь равный веку» (1992), «У истоков Донбасса» (1995), «История Лисичанска в документах» (В 2-х частях) (1995), «Славяносербия» (1998), «Легенды и были Донбасса» (1998), «Первенец металлургии Украины» (1998), «Славяносербия» (1998), «Донбасс. Век XVIII » (1998), «История Донбасса. Век XIX » (у співавторстві) (2001), «История Луганского края» (у співавторстві) (2003), «История города Лисичанска» (2005), «Первые шахтеры и металлурги Донбасса» (2007), «Донбасс-Сибирь» (2007) та ін.

Певний внесок В.І.Подов зробив у вивчення життя і творчості В.М.Сосюри. За книги «Любовь и слезы» (Новое о В.Н.Сосюре) (1995) та «Сосюра известный и неизвестный» (1999) йому присуждена друга премія імені В.М.Сосюри за 2000 рік.

Ряд його робіт присвячені антифашистській боротьбі жителів Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни, у том числі книга «Соколиное гнездо» (2000), в яку увійшли три документальні повісті: «Соколиное гнездо», «Запас прочности» та «Синдикат деда «Панаса». Дослідженню діяльності «Молодої гвардії» В.І.Подов посвятив книги «Виктор Третьякевич – комиссар «Молодой гвардии» (2001), «За правду, за справедливость» (2002), «Заговор в «Молодой гвардии» и его последствия» (2004), «Загадки и тайны «Молодой гвардии» (2007).

Важливим підсумком багаторічної науково-дослідної діяльності В.І.Подова є подготовка багатотомного видання «Истории Донбасса». Перші два тома «Донбасс в XVII - XVIII веках» та «Донбасс в XIX веке» (у співавторстві) вийшли у конці 2004 р. Це – перший в історії Донецького басейну великий узагальнений труд, який висвітлює в развиткові його заселення, економіку, науку та культуру майже за 4 століття.

Науково-пошукову діяльність та літературну роботу В.І. Подов поєднує з громадською діяльністю. Більше десяти років він очолював Лисичанську міську організацію Української спілки охорони пам'ятників історії і культури, обирався делегатом з'їзду цієї спілки, приймав участь в роботі Всесоюзної наукової конференції по історії міст і сіл, а також в роботі установчого з'їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців.

В. І. Подов був ініціатором та учасником Вседонецької і Міжнародної наукових конференцій, присвячених 275-річчю та 280-річчю відкриття кам'яного вугілля у Донбасі. Володимир Іванович створив і з 1995 р. очолює Луганський регіональний науково-дослідний цнтр з проблем історії Донбасу.

Живе у м. Луганську.